Етнічний склад с. Новокрасне

Говорячи про етнічний склад села, слід зазначити, що умовно жителів села можливо поділити на дві частини – нащадки місцевих жителів і нащадки прибулих. Такий поділ теж умовний, бо місцевих жителів тут не може бути (до кінця ХХVІІІ ст. місцевість була незаселеною, а нащадків кіммерійців чи скіфів виявити неможливо).Тому під місцевим населенням слід розуміти нащадків тих переселенців на наші землі, які переселилися в кінці ХХVІІІ–на початку ХІХ ст. Як вже було сказано,в цей період сучасну територію села заселили українці Полтавщини і Харківщини, а також росіяни Курської губернії Якихось даних про поселення представників інших етносів в ХІХ ст. немає, хіба що в літературі згадуються єврей, який тримав шинок (спогади М.Кропивницького, який жив в селі в дитинстві), але євреї на той час жили скрізь і займалися торгівлею, і так, як їх кількість була мізерна, вони практично не мали ніякого впливу.

українці

Щодо інших етнічних груп, то слід відзначити досить численну групу українців–вихідців з Івано-Франківщини, які зберегли частину своїх звичаїв; молдаван, число яких за досить короткий термін не тільки значно зросло, але й посилився їх вплив на формування загальної ментальності сільської громади.Інші з десяти національностей, які є в селі, представлені однією-двома сім’ями або навіть однією особою,тому реально вплив представників цих етносів не відчувається. Але все-таки назвемо їх. В селі проживає дві сім’ї корейців (колишні сезонні робітники, які вирощували цибулю, приїхавши з Узбекистану), сім’я гагаузів (щоправда, змішана, але молодше покоління вважає себе гагаузами), дві чи три сім’ї ромів (хоча тільки в однієї особи записано в свідоцтві про народження–циган, в інших- молдавани),по одній особі представлені німці, чуваші, є двоє білорусів, сім’я грузинів.З введенням закону про те, що національність в паспорті не вказується, практично неможливо встановити відсотковий склад жителів села за етнічною ознакою, бо при останньому переписі населення національність вказувалася зі слів, до того ж кількість змішаних шлюбів дуже велика. З 175 учнів нашої школи тільки 102(58,3%) можуть точно визначити свою національність, бо національність батьків однакова, решта ж народилася в змішаних шлюбах. Крім того, в умовах єдиного радянського народу при реєстрації не дуже звертали увагу на національність.Як анекдот до сьогоднішнього дня розказують в селі випадок з однією шанованою жителькою села: тато – українець, мама –мордвинка, а вона – росіянка. І такі випадки були непоодинокими.

Росіяни

В історичних джерелах і в свідченнях старожилів згадуються також «лятвини», які проживали здебільшого в сусідньому селі, але в нашому теж. Саме їм приписується своєрідна говірка, популярна і до цього часу в селі: йон, йона, белий тощо.Існують різні версії походження цієї групи, але найбільш вірогідною є думка, що це білоруси (Велике Князівство Литовське було насамперед білоруським) .Проте сьогодні білорусів в нашому селі практично немає, як, до речі, і литовців.

Тому обмежимося загальним висновком. Населення села, в якому я живу,є за своїм етнічним складом багатонаціональним.Переважну частину населення складають українці (65%). Збільшення кількості українців багато в чому сприяло і те, що після отримання Україною незалежності багато людей, які народилися в змішаних шлюбах, стали вважати себе українцями (особливо багато таких серед тих, хто народився в україно-молдавських шлюбах). Збільшення частки українського населення в селі дало змогу перевести в 2000 році школу на українську мову навчання.Сьогодні тільки три класи продовжують навчання російською. Причому така зміна пройшла досить цивілізовано, після вивчення не тільки національного складу села, але і з врахуванням думки батьків. Мені здається, що відсоток українців вже давно був більшим за 50%, але за давньою звичкою село вважали російськомовним.

Частка етнічних росіян, незважаючи на те, що з кожним роком їх кількість зменшується, залишається досить високою – більше 28 %, близько 7% молдавани (і хоча їх реальна кількість більша, нащадки зі змішаних шлюбів обирають українство).

молодовани

Окрім чисто національної належності, викликає інтерес і той факт, що серед жителів села, які вважають себе українцями є вихідці з Галичини, Північної Буковини, Слобожанщини, Центральної України, Одещини, різних районів Півдня; серед росіян,крім тепер вже місцевих жителів – вихідці з Донбасу, Курщини і навіть Вологодщини і Далекого Сходу (Хабаровський край і Магаданська область), серед молдаван –практично всі, хто народився раніше 1990 року, народилися в Молдавії, причому в районах, де проживає тільки молдавське населення – вихідці з Придністров’я особисто мені не відомі.

Все це свідчить про складність оцінки етнічної ситуації в селі і, можливо, є негативним явищем, проте з іншого боку, представники різних етнічних груп,різної місцевості внесли своє в звичаї і традиції села,взаємно збагачуючи різні культури і створюючи нову спільність. Мені інколи здається, що наше село в цьому дещо нагадує Канаду з її англо- і франкоканадійцями, а також українцями (в нас донедавна було щось схоже: росіяни, українці і молдавани, тепер те ж саме, тільки на першу сходинку виходять українці). Цікаво, як взаємодіють між собою менталітети канадійських націй?

Уривок з дослідної роботи
“Формування менталітету сільської багатонаціональної громади на півдні України
(на прикладі рідного села)
Автор: Хатунцева Юлія Сергіївна, 11 клас, Новокрасненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської районної ради Миколаївської області
Вчитель: Титаренко Олександр Іванович, вчитель історії названої школи

Advertisements
Categories: Історія | Позначки: , | 4s коментарів

Навігація по публікаціям

4 thoughts on “Етнічний склад с. Новокрасне

  1. о.Владимир

    Замечательный сайт! Безусловно, проделана огромная работа по изучению истории села Новокрасного. Интереснейшая страничка о храме. У Ф.Миляновского за 1902г. упоминается Успенская церковь с 1808 годом постройки.Все же архитектурные особенности храма вызывают некоторые сомнения в датировке, привязывая ее к предреволюционным годам. Возможно, я ошибаюсь.
    Архивные материалы сообщают, что храм Новокрасного на непродолжительное время закрывался, а в в 1941г. во время оккупации вновь был открыт, причем находясь в патриаршей юрисдикции. Впоследствии он не закрывался, будучи единственным действующим на несколько районов Николаевской области. Хотелось бы побольше узнать исчерпывающей информации об Успенской церкви, включая и устные источники. В одном из номеров ЖМП упоминается семиярусный иконостас храма. так ли это?
    С почтением,
    исследователь церковной истории Северного Причерноморья
    священник Владимир Голубцов,
    г.Москва.

    • Наталья

      Уважаемая Юлия. Вы действительно проделали большую работу. Думаю,чо Новокрасное очень изменилось в настоящее время и ваша статья написана в духе времени.
      Сразу хочу уточнить, что в селе две самые распространенные фамилии были агарковы и андросовы. Село было русскоговорящим. Я знаю ситуацию в 60-70 годы. Кроме того, в своей статье Вы не упомянули греков, которые жили в новокрасном. Мой дедушка был грек.

      • Сергій Володимирович

        Я теж маю відношення до цього села,так як мої предки по маминої лінії були порвопоселенцями.Зараз не знаю залишились ,чи ні ,люди с прізвищами-Емельяненко(дід),Бобракова(бабуся),якщо залишились то відгукніться,у мене е матеріал,по вашим предкам,до речі дід був головою колгоспу деякий час в вашому селі,потім пропав без вісті під час ВВВ.а зараз хочу поділитися моїм враженням по прізвищам,які найчастіше зустрічаются в метричних книгах Успенської церкви селенія Новокрасное(1876-1904р.).Найбільше-Гридін,притом набагато більше других прізвищ,далі-Бровкін,Андросов,Коздоба,Руденко,Святовець,Емельяненко,Бобраков,Агарков,Перков,дроздов,Щукин,Бондаренко і т.д.Греків не зустічав,був один Інкерманський міщанин ,декілька дворян і один князь.,і все.

  2. Дякую за коментар. Надіслав Вам електронного листа. Чекаю на відповідь.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

%d блогерам подобається це: