Розвиток господарства

(частина третя)

Ще однією особливістю ведення зернового господарства саме на наших землях було супряжництво, коли кілька господарств спрягалися для виконання трудомістких робіт,наприклад оранки. Таке об’єднання зусиль було поширене як серед російського населення, яке практично, будучи державними селянами, завжди жило общиною, так і серед колишніх українських кріпаків. І сьогодні, значна частина жителів села не здає в оренду свої земельні паї, а об’єднуючи зусилля і наявні засоби виробництва, обробляють свої ділянки.

Не було особливої різниці і в вирощуванні городніх культур. Картопля, капуста, цибуля, часник, огірки, морква, пізніше помідори та редиска, гарбузи (кабаки, як їх називають в селі), столовий буряк та кавуни і дині – ось практично і весь асортимент городніх культур.

А ось в садівництві різниця була разючою, навіть сьогодні, в умовах змішаних шлюбів, традиційно російські частини села відрізняються відсутністю садів,тоді як в українській частині села таких садів багато.«Чому в вас садків немає?»,- запитують наших в анекдоті.– «Бо нє растуть», «А чому не ростуть?» – «Бо нє содим» Тому не випадково, що наше село, мабуть, єдине в районі, в якому немає вулиці Садової. Звичайно ж, сьогодні наявність садків вже не зумовлена ментальністю етнічної групи, проте факт залишається фактом. Хоча мені відомі і подібні приклади, зумовлені далеко не етнічною різницею. Я була вражена, порівнявши знаменитий хутір «Надія» – садибу видатного українського драматурга І. К. Карпенка-Карого та село, що знаходиться поряд.На хуторі – могутні дуби, плодові та ягідні рослини, а в селі тільки зарослі акації.І там, і там жили українці. Певно, причина не тільки в національних особливостях.

Що стосується інших культур, то виноград вирощували ще до переселення молдаван, шовківництво розвивалося завдяки «настановам радянського уряду, коли в Україні не тільки шовкопряд вирощували, а і навіть рис і кок-сагиз, з якого добували натуральний каучук.

2007
Уривок з дослідної роботи
“Формування менталітету сільської багатонаціональної громади на півдні України
(на прикладі рідного села)
Автор: Хатунцева Юлія Сергіївна, 11 клас, Новокрасненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської районної ради Миколаївської області
Вчитель: Титаренко Олександр Іванович, вчитель історії названої школи

Advertisements
Categories: Історія | Позначки: , , , | Залишити коментар

Навігація по публікаціям

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

%d блогерам подобається це: