Релігія

Великдень у новокрасному

Сьогодні у нашому селі, як, власне, і в усьому християнському світі, Великдень. Це той день, коли Новокрасне, якщо оцінювати по кількості дорожнього руху на головній вулиці Леніна, перетворюється якщо не на місто, то принаймні невеличке містечко або дуже велике село.

Дискотека у барі “Престиж”, як і завжди у цей день, також була набагато жвавішою за звичайні дні. Гадаю пояснення просте. По-перше, приїжджає багато студентів, новокрасненців, що вже не живуть у селі та просто гостей села. По-друге, у цей день вже так завелося бути у піднесеному настрої. По-третє, (це може бути дуже суб’єктивним) але і музика через більші колонки гучніша, що спонукає до розваг та веселощів.

Advertisements
Categories: Історія, Релігія, новини | Позначки: | Залишити коментар

Пасха 2009 р. у селі Новокрасне (частина друга)

А ось друга частина відео про Пасху 2009-го року у нашому селі.

До речі, це відео можна дивитись у HD форматі. Як саме.

Categories: Історія, Вихідці села, Події, Релігія | Позначки: , , , | Залишити коментар

Пасха 2009 р. у селі Новокрасне (частина перша)

З деяким запізненням пропоную Вашій увазі першу частину відео про Пасху 2009 у селі Новокрасне

До речі, це відео можна дивитись у HD форматі. Як саме.

Categories: Історія, Релігія | Позначки: , , , , | Залишити коментар

Релігія в житті села

Дохристиянських вірувань в селі немає, або я не знаю людей, які сповідують язичництво. Проте відомо, що значна частина дохристиянських вірувань успадкована християнською релігією.Прикладом цього можуть бути християнсько-язичницькі свята Івана Купала, Трійця (Зелені свята), Коляда. І навіть популярне побажання «Дай, Боже» є не що інше, як звертання до язичницького Даждьбога. Таким чином, в нашому селі існує фактичне двовір’я, але старі релігійні поняття наповнені новим змістом, якості дохристиянських божеств перенесені на християнських святих. А що стосується обрядів, то двовір’я тут проявляється особливо примітно. Посидження при мерцях до похорону – це по суті язичницький звичай, християнство додало тільки читання молитов. Проте таке становище не є особливістю нашого села – такі обряди були і є у всій Україні. А щодо нашого села, то його релігійність у всі часи була досить високою. Мабуть, найголовнішим чинником цього було те, що протягом всієї історії села в ньому була церква, а деякий час навіть дві одночасно – перша дерев’яна, відома вже в 1826 році і перетворена в Будинок піонерів в 30-і рр ХХст., повністю зруйнована в 40-ві і інша – кам’яна (освячена в 1912 році),яка функціонує і сьогодні. До речі, Свято-Успенська церква в нашому селі не закривалася ні на жоден день – ні в часи революцій, ні в часи більшовицького терору, ні під час німецької окупації в роки Другої світової війни. В той же час в навколишніх селах церкви були зруйновані або перероблені на клуби, склади і навіть конюшні. Цей чинник і зіграв, напевне, вирішальну роль в тому, що православна віра і є основою менталітету моїх земляків. Навіть після видання постанови про закриття церкви в 1930 р. жителі села (в основному жінки) відстояли свою православну церкву. І хоча в ХХ ст. в селі деякий час незначний вплив мали секти і українська автокефальна церква (для нашого регіону це рідкість), але провідну роль в суспільному житті села відігравала православна церква. І сьогодні, вже в ХХІ ст. Свято-Успенська церква УПЦ Московського Патріархату є головною, хоча незначна частина жителів села входить до секти свідків Ієгови. Можливо, що домінуюча роль православної церкви і відсутність конкуренції з боку інших релігій і конфесій створила досить толерантне ставлення до інших вірувань.

Свято-Успенська церква УПЦ Московського Патріархату

Свято-Успенська церква УПЦ Московського Патріархату

Ніяких конфліктів на релігійному ґрунті на рівні простих віруючих село ніколи не знало (може,не цікавилося церковними суперечками). Яскравим прикладом співіснування і співпраці різних конфесій може бути те, що за відсутності місцевого священника необхідні ритуали, пов’язані з похованням (хрещення може почекати) виконував священник з УПЦ Київського Патріархату з районного центру. Я не претендую на соціологічний опит, але я запитала всіх до єдиного дорослих жителів своєї вулиці про різницю між нашою церквою і церквою районного центру, і практично всі (62 64) взагалі не бачать різниці між двома цими конфесіями, а більшості факт належності двох церков до різних конфесій невідомий.
Щодо сектантів, то думка про те, що це вірування принесене в село вихідцями з західної частини України, хибна, бо свідки Ієгови з’явилися як віровчення переважно серед населення, яке вже давно втратило зв’язок з прабатьківщиною, і за своїм складом секта відображає національний склад села в цілому.
Таким чином, релігійність як складова частина ментальності нашої громади характеризується великим впливом на свідомість і поведінку людей, І вирізняється достатньою терпимістю до інших вірувань.

Уривок з дослідної роботи
“Формування менталітету сільської багатонаціональної громади на півдні України
(на прикладі рідного села)
Автор: Хатунцева Юлія Сергіївна, 11 клас, Новокрасненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Арбузинської районної ради Миколаївської області
Вчитель: Титаренко Олександр Іванович, вчитель історії названої школи

Categories: Релігія | Позначки: , , , | 2s коментарів

Блог на WordPress.com .